Старовинні кладовища на Олевщині

 У серпні 2019 р. відділ досліджень обласного краєзнавчого музею у складі Житомирської археологічної експедиції (керівник А.В. Петраускас) продовжив роботи по пошуку і вивченню старовинних кладовищ та кам’яних хрестів.

   Майже за тиждень було обстежено території і околиці 10 населених пунктів (Будки, Журжевичі, Замисловичі, Кам’янка, Покровське, Радовель, Рудня-Радовельська, Сущани, Тепениця, Хмелівка, Юрове), оглянуто 11 кладовищ та 1 церковний погост (Юрове). У 4 населених пунктах (Замисловичі, Кам’янка, Покровське, Радовель), у межах діючих кладовищ виявлено 25 кам’яних хрестів. Поблизу сіл Хмелівка, Сущани та Юрове зафіксовані рештки давніх кладовищ та окремі кам’яні хрести, які розташовувалися на полі та піщаних пагорбах. Один хрест зберігся на території церковного погосту в с. Юрове. Загалом під час розвідок було виявлено понад 30 нових кам’яних хрестів. Найбільш цікавими виявилися хрести на кладовищах в селах Кам’янка та Покровське. 

  с. КАМ’ЯНКА. Кладовище за 320 – 330 м на північний схід від північно-східної околиці села та за 35 – 75 м на південь і південний захід ліворуч автодороги Київ – Ковель. Має неправильну трапецієподібну форму, витягнуте із заходу на схід і займає ділянку розмірами близько 216 – 225 х 46,3 – 113,7 м (2,54 га). По периметру оточене дерев’яним парканом. Центральний вхід із півночі з боку автодороги. По всій площі кладовища, переважно по вершині і по південному схилу, спостерігаються надмогильні знаки у вигляді аморфних або стелоподібних каменів, виготовлених із граніту, рідше жовтуватого пісковику. Під час обстеження на території кладовища, переважно на вершині підвищення та його південному схилі, вдалося виявити 10 кам’яних хрестів. На хресті № 8 збереглися у декілька рядків напівстерті написи, а на хресті № 6 у нижній частині, можливо дата – 1632 рік? 

  На шести хрестах виявлені зображення. Що цікаво, вони різні і практично не повторюються. Поділяємо їх на дві групи. До першої відносимо вирізьблені зображення хрестограм від простих до складних форм, а до другої – антропоморфні рельєфні зображення. 

  Так, на хресті № 2 на східній стороні зафіксовано вирізьблене зображення простого рівноконечного чотирикінцевого хреста, а на невеличкому хресті № 6, виготовленому із жовтуватого пісковику – рельєфне зображення чотирикінцевого хреста, але із розширеними на кінцях раменами (Рис. 1, 3). 

   Привертає увагу зображення на хресті № 1. Воно більш складне, має вигляд солярного знаку із вписаним хрестом. На рівні середохрестя вирізьблене зображення шестикінцевого хреста. В центральній частині вертикального стовпа розміщено маленьке коло, від якого в різні сторони відходять шість променів з поперечинами, які ззовні утворюють велике коло. Кінці ж променів дещо виходять за межі великого кола (Рис. 1, 1). 

  Подібний знак, але з деякими відмінностями, зафіксовано на хресті № 7. На рівні середохрестя вирізьблено такий же як на хресті № 1 шестикінцевий хрест, від центральної частини якого в різні сторони відходять шість променів з поперечинами майже на кінцях, кола відсутні, а в основі – напівсферична курганоподібна голгофа (Рис. 1, 4). 

  Дещо оригінальними виявилися зображення на хрестах №№ 3 та 10. На першому, в основі горішньої частини вертикального стовпа, над середохрестям, невеличке рельєфне зображення людської голови трохи нахиленої до лівого плеча, з виразно окресленим і виступаючим назовні донизу підборіддям. По середині вирізьблене зображення невеличкого чотирикінцевого хреста, які, напевно, схематично позначають очі, ніс і вуста (Рис. 1, 2). Складається враження, що зображення є неповним. Можливо, майстер-каменотес з якоїсь причини не завершив свою роботу над образом. 

  На хресті № 10, на східній його стороні, на весь зріст надмогильного пам’ятника, розміщено рельєфне зображення людиноподібної фігури із випрямленою головою та розпростертими по сторонам руками. Зображення випукле, виступає над тлом поверхні пам’ятника на 1,5 – 4 см (Рис. 1, 5) 

  с. ПОКРОВСЬКЕ (кол. Собичине, пізніше Комсомольське). Кладовище на північній околиці села, ліворуч дороги на села Журжевичі і Хочине. Має неправильну підпрямокутну форму, витягнуту із заходу на схід і займає ділянку розмірами близько 148 – 150 х 55 – 101 м (1,51 га). По периметру оточене дерев’яним парканом. Центральний вхід із південного заходу. На території, що примітно, вздовж паркану, нібито позначаючи межі старого кладовища, ростуть великі дуби віком, мабуть від 150-200 до 400-600 років. По всій площі кладовища, переважно по вершині і по південному схилу, спостерігаються надмогильні знаки у вигляді аморфних або стелоподібних каменів, виготовлених із граніту, у тому числі червоного або рожевого овруцького кварциту, а також та кам’яні хрести. Загалом на території кладовища виявлено 9 кам’яних хрестів, у тому числі західній і південно-західній – 4, майже по центру – 2 та у східній частині – 3. Найбільшу вагу привертають три хрести у східній частині кладовища. Вони доволі великі і масивні. Один із написом, другий із зображенням, а на третьому нічого не спостерігається. 

  В цій групі найбільш цікавий хрест № 1. Розташований на курганоподібному насипу. Чотирикінцевий, орієнтований по лінії захід – схід. Виготовлений із граніту сірувато-жовтого кольору. Доволі масивний, висотою – 1,31 м, шириною 0,28 – 0,35 м, товщиною 0,22 – 0,23 м. Поперечина завдовжки – 0,78 м, завширшки 0,24 – 0,25 м, завтовшки 0,26 – 0,31 м. На західній лицевій стороні вирізьблені написи у 5 рядків: “А СЕ РА // БЬ БЖИ //// WТАМА // НЬ ИВ // АНЬ” (Рис. 1, 6). 

  Хрест № 2 дещо відрізняється від першого зовнішніми обрисами, рамена припідняті, горішня частина розширена. Він також масивний, висотою – 1,33 м, товщиною 0,17 – 0,21 м. Поперечина завдовжки – 0,93 м, завширшки 0,31 – 0,34 м, завтовшки 0,15 – 0,16 м. На східній стороні вирізьблене зображення чотирикінцевого хреста на підтрикутній основі з поперечними перемичками на кінцях (Рис. 1, 7)

  Рештки старовинного кладовища з кам’яними хрестами, розташованого поза межами діючого кладовища, виявлені біля південно-східної околиці с. Сущани. Займають вершину південно-західної частини піщаного пагорба надзаплавної тераси правого берега р. Уборть. З південного заходу примикає до правого берега стр. Мутвиця. Поверхня задернована, покрита лучною рослинністю (Рис. 2, 1). 

  На вершині, на ділянці площею 0,17 га, виявлено три кам’яних хреста. Один стоїть біля дерева, а поруч два повалені на землю, один із яких пошкоджений (Рис. 2, 2-4). 

  Прикро, але це пам’ятне місце, незважаючи на те, що воно на поверхні позначене хрестами, мешканці нещадно руйнують, вибираючи звідси ґрунт для господарських та інших потреб. Піщаний пагорб, що колись нагадував курган майже на половину знесли, а у зрізах і на дні кар’єру нині спостерігаються розсипи людських кісток і лицева частина черепа (Рис. 2, 5-6). 

  На кладовищах ми ставимо хрести аби увіковічити пам’ять рідних, близьких, друзів та інших, що пішли з життя та позначити місце їх останнього спочинку. Слідуючи давнім традиціям упоряджаємо, огороджуємо, дбаємо про них, час від часу відвідуючи могили наших предків. Так і в давні часи було. І ніхто не насмілювався їх чіпати, бо такі місця вважалися святими і недоторканими. 

  Захистимо старовинні поховання і кам’яні хрести від руйнувань, наруги і мародерства!

На Житомирщині селяни нещадно руйнують рештки старовинного кладовища, вибираючи звідси ґрунт

      За інформацією сайту:http://news.dks.com.ua                                    

                                     Старший науковий співробітник 
                           відділу досліджень музею О.О. Тарабукін

Останнє редагуванняП'ятниця, 30 серпня 2019 12:04

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається